Керівництво для вчителів/двомовних вчителів

Норвезькій школі завжди була притаманна різноманітність мов і культур, оскільки в Норвегії є кілька визнаних національних меншин, таких як: саами, квени та євреї. Попри це, за останні роки в норвезьких школах ще більше зросла мовна та культурна різноманітність, і чисельність дітей з іммігрантським походженням зросла. Діти з мовним, культурним походженням, відмінним від традиційного норвезького, є дуже різноманітною групою, і вони перебувають у Норвегії з різних причин. Проте спільним фактором для цих дітей є те, що їх рідна мова відрізняється від норвезької, а їхні батьки часто мають інше від норвежців етнічне та культурне походження. 

Багато шкіл будуть, мабуть, стверджувати, що вони мультикультурні, тому що в них навчається багато дітей з різним мовним і культурним походженням. Цієї причини недостатньо, оскільки, на думку ключових дослідників у цій галузі, таких як Дж. А. Бенкс, ставлення школи до різноманітності являється індикатором того, чи є школа мультикультурною. На думку Бенкса, управління різноманітністю передбачає, що різноманітність не тільки відзначають і освітлюють в певні дні, але й активно освітлюють та активізують у змісті навчання, з огляду на знання, які викладають, і те, щоб робота була направлена на рівноправну педагогіку. Принцип рівності передбачає усвідомлення того, що існує важлива різниця між схожістю та рівністю. Метою не є те, що всі повинні стати або бути однаковими, а те, щоб усі відчули та отримати досвід рівності й отримали рівні можливості у школі. 

Якщо у вашому класі є українські діти, які нещодавно приїхали до Норвегії, це означає, що ці діти мало знають норвезьку мову й українська мова буде є їх рідною мовою. Це означає, що ви, як учитель, повинні постаратися зробити так, щоб Ваші учні могли розуміти та якомога більше брати участь у педагогічній схемі, за якою працює решта класу. Один зі способів зробити це – використовувати педагогічні інструкції Filmrommet, які тепер перекладені українською мовою. Цю інструкцію можна використовувати у поєднанні з норвезькою, наприклад, щоб учні з України та двомовний учитель працювали з українською версією, а решта класу разом з контактним учителем/класним керівником - з норвезькою версією. Тоді вчитель і вчитель-білінгв можуть співпрацювати таким чином, щоб діти з України могли якомога активніше брати участь у класі, але при цьому розуміли зміст того, над чим вони працюють. Те, як це вирішується в індивідуальній ситуації, повинно підлаштовуватися до місцевих умов і потреб.

 Якщо ви не мали справу з цим раніше, вам буде дуже корисно ознайомитися з різними частинами навчальної програми, які стосуються мовних меншин. Ці навчальні плани мають цілі компетентності, які діляться на рівні, деякі з яких будуть релевантними для цієї педагогічної інструкції. 

Розділ §2.8 Закон про освіту. Спеціальна мовна підготовка для учнів мовних меншин:

Учні початкової школи, рідною мовою яких не являється норвезька чи саамська, мають право на спеціальну норвезьку освіту до тих пір, поки вони не опанували норвезькою мовою достатньо для того, щоб продовжувати звичайне навчання у школі. У разі необхідності такі учні також мають право на навчання рідною мовою, двомовне професійне навчання або обидва варіанти. Якщо навчання рідної мови та навчання двомовним предметам не може проводитися власним педагогічним персоналом, комуна повинна, наскільки це можливо, надати інше навчання, адаптоване до потреб учнів. 

UDIR [Норвезьке управління з питань освіти та навчання] : Освітня програма базової норвезької мови: актуальність і цінність: 

Базова норвезька мова для мовних меншин є центральним предметом для культурного розуміння, спілкування, формування та розвитку особистості. Цей предмет має сприяти наданню учням міцної лінгвістичної, комунікативної та академічної основи, яка дозволить їм брати участь у соціальних спільнотах і звичайному навчанні в усіх предметах. Таким чином цей предмет може закласти основу для участі в суспільстві та подальшої кваліфікації для трудового життя. 

Усі предмети повинні сприяти реалізації ціннісної основи навчання. В роботі з предметом учні повинні відчути, що знання кількох мов є ресурсом у школі та суспільстві. Базова норвезька мова для мовних меншин має сприяти забезпеченню того, щоб усі учні мали рівні можливості брати участь у школі та суспільстві, і таким чином сприяти справлянню з життям, діяльності та демократичній участі. Предмет повинен визнавати мовний та культурний досвід і навички учнів і базуватися на них. Саме таким чином предмет може захистити та зміцнити людську гідність та ідентичність особистості, а також культурне розмаїття та спільноту в школі та суспільстві в цілому.

Центральним навчальної програми базової норвезької мови являється відображенням та може бути хорошим орієнтиром для мультикультурного та багатомовного навчання.

• Навчальна програма з норвезької мови [початковий рівень] для мовних меншин
• Навчальна програма з рідної мови для мовних меншин
• Навчальна програма з норвезької мови для учнів з короткочасним періодом проживання, повна середня освіта

• При потребі надавайте перевагу перекладачу – уникайте, щоб дитина/молодь була перекладачем.
• Активне використання та співпраця із двомовним учителемДивіться на мовне та культурне розмаїття як ресурс, а не як проблему!
• Не дозволяйте, щоб дитина ставала представником рідної країни/культури/релігії, дитина – особистість! Можуть бути великі відмінності у досвідах дітей з тієї ж самої країни. Активно використовуйте навчальні плани, пов'язані з базовою норвезькою, рідною мовою та двомовним предметним навчанням.
• Зменшіть темп пленарних розмов: дайте мінімум 3-5 секунд «часу на роздуми». Це допоможе дітям, які вивчають норвезьку мову, і розширить дасть можливість більшість кількості учнів давати відповідь та брати участь у діалозі.
• Розділяйте на менші робочі групи: робота в групі з меншою кількістю людей стимулює мовні навички у порівнянні з пленарним діалогом [за участю усіх в одній групі].
• Обрамлення навчального матеріалу поза рамками норвезької культури та контексту.
• Нехай діти, рідна мова яких не є норвезькою, активно користуються рідною мовою. Для вивчення іншої мови важливе активне використання рідної мови. Це можна зробити, наприклад, прослуховуючи фільми та працюючи над пов’язаними завданнями рідною мовою, на яких базується ця схема.
• Визнайте досвід і знання дитини.
• Не дозволяйте, щоб навики норвезької мови учня зменшувати ваші загальні очікування щодо навичків дитини з інших предметів. Є різниця між труднощами у навчанні та труднощами з норвезькою як другою мовою!
• Зверніть увагу на культурні посилання, метафори, слова та вирази, які ви використовуєте під час навчання: наприклад, є багато слів та виразів чи метафор, які базуються на норвезькому контексті, і це може бути незнайомим для багатьох дітей.

Національний центр мультикультурної освіти NAFO.no має окрему ресурсну сторінку для навчання дітей, молоді та дорослих з України. Там ви зможете знайти багато порад щодо всього: від навчання мови до того, як говорити з дітьми про травми та важкі життєві ситуації.

Перейдіть до інших хороших ресурсів, наданих NAFO.

З таким підходом було би добре працювати на стадії знайомства, для створення діалогу та побудови відносин. З цим підходом також можна працювати, якщо дитина мало говорить, або коли здається, що дитина нещасна і їй важко. Важливо підкреслити, що дитина з вашого класу з України, можливо, зазнала серйозної травми внаслідок війни, тому важливо, щоб ви ознайомилися з цим і шукали ресурси, які стосуються розмов з дітьми про травматичний досвід. Наприклад. на сайті Національного центру насильства та травматичного стресу є багато хороших порад щодо цього.

Все це можна малювати, розмальовувати, будувати, грати, вводити, як частину рольової гри, або обговорювати:

1. Підвищення обізнаності: Зробити неявне знання видимим = Розпакувати валізу! Багато дітей можуть відчути, що вони раптом нічого не можуть робити, коли прибувають у нову країну з купою нових речей. Тоді буде приємно нагадати про все те, що вони можуть і знають зі своєї рідної країни. Задокументуйте досвід дорослішання: досвід дорослішання є у спогадах, мові та різних орієнтирах, таких як: свята, традиції, тощо. Спогади можуть бути як хорошими, так і важкими.
2. Прийняття: тут ви можете працювати з примиренням, пов’язаним з переїздом, втечею, новою життєвою ситуацією. Поговоріть разом про почуття, які може відчувати дитина: втрата, розбитість, відсутність чогось чи когось тощо. Це може бути будь-що: від втрати брата чи сестри до втрати улюбленого плюшевого ведмедика чи домашньої тварини або сумування за садом, вітальнею або спеціальним деревом, на яке вони звикли лазити. В цьому випадку між дітьми будуть великі відмінності, одні сприймають це важко, інші ні.
3. Інтеграція: Допоможіть дитині активно ставитися до різних частин свого виховання. Ведіть діалог про подорож, політ, переїзд, приналежність, несхожість, де ви почуваєте себе вдома тощо.
4. Активація: Зберігати історії і досвід живими. Нехай дитина грається, розповідає, пояснює! Будьте допитливим дорослим, який має час вислухати дитину. Допоможіть дитині висловити свій досвід як норвезькою, так і рідною мовою. Підтримуйте і допомагайте дитині розповісти іншим про свій досвід.

Для поглиблення підходу П.П.І.А. [ Література]:

• Salole, L. (2018) Identitet og Tilhørighet (Kapittel 12, s.272-273)
• Salole, L. og van der Weele, J. (2010) Oppvekst i mellomland. Psykologiske perspektiver på en oppvekst i bevegelse og stillstand. I: Drønen, T.S og Skjortnes, M. (red) Med Hjertet på flere steder. Om barn, misjon og flerkulturell oppvekst. Trondheim: Tapir akademiske forlag

• Dewilde, Joke. 2016. «I dine øyne er jeg fortapt» - flerspråklig skriving i skolen. Bedre skole 2/2016. Utdanningsforskning.no.
• Eide, J.B (2017) På vandring, på flukt, Migrasjon i historisk perspektiv. Cappelen Damm Akademisk: Kapittel 9: Jortveit, M. (2017) Skolen i det flerkulturelle Norge, s.209-223.
• Jortveit, M. (2018) Inkludering som rettighet, godhet og verdighet, Læreres ulike perspektiver på inkludering av språklige minoriteter. Norsk pedagogisk tidsskrift, utgave 03, volum 102, artikkel 5 av 7.
• Jortveit, M. (2017) Kapittel 9: Skolen i det flerkulturelle Norge, i, Eide, B.J. (2017) På vandring og på flukt (open access)
• Palm,. K (2014) Flerspråklige elever og tilpasset opplæring, i Tilpasset opplæring i forskning og praksis, Bunting M. (red) 2014. Cappelen Damm: Oslo.
• Ramirez, C.C, og Solhaug, T. (2014) Jeg er annerledes! – en diskusjon av erfaringer med å være annerledes i den norske skolen, kapittel 8. I Kompetanse for mangfold, om skolens utfordringer i det flerkulturelle Norge, Westerheim, K. T Tolo, A. (red) (2014). Fagbokforlaget.
• Salole, L. (2018) Identitet og Tilhørighet. Om ressurser og dilemmaer i en krysskulturell oppvekst. Oslo: Gyldendal
• Selj og Ryen (red.) (2019). Med språklige minoriteter i klassen. Oslo: Cappelen akademiske.
• Skrefsrud, T.A (2015) Tilpasset opplæring i det flerkulturelle klasserommet. Bedre skole, (1), s.28-32.,Spernes, K. og Fjeld, H. (2017) Vilje, men manglende handlingskraft, skolelederes forståelse av tospråklig faglæreres plass i skolens læringsfellesskap.